Ви знаходитесь тут:
- Головна
- Освітня програма
ПРОЄКТ
ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор Майданівського закладу
загальної середньої освіти І- ІІ ступенів
Бородянської селищної ради
Київської області
_______
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
Майданівського закладу загальної середньої освіти
І-ІІ ступенів
Бородянської селищної ради Київської області
на 2022/2023 навчальний рік
СХВАЛЕНО
на засіданні педагогічної ради
Майданівського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів
Бородянської селищної ради Київської області
протокол від № ______
Структура освітньої програми
Зміст
І. Загальні положення
ІІ. Організація освітнього процесу
ІІІ. Ключові компетентності
ІV. Наскрізні лінії та вміння здобувачів освіти 1-9-х класів
V. Освітні галузі (предмети)
VІ. Форми організації освітнього процесу
VІІ. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти
VІІІ. Перелік навчальних програм
IX. Додатки
І. Загальні положення
Освітня програма Майданівського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бородянської селищної ради Київської області на 2022/2023 навчальний рік розроблена згідно з Конституцією України (ст. 53), на виконання Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» та складена відповідно до основних вимог нормативних документів:
o Розпорядження №988 Концепції Нової української школи та Розпорядження Кабінету Міністрів України № 903-р від 13.12.2017 «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»
o Постанови Кабінету міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»
o Постанови Кабінету міністрів України від 24.07.2019 №688 «Про внесення змін до Державного стандарту початкової освіти»
o Наказ МОН України №235 від 19.02.2021. «Про затвердження типової освітньої та навчальних програм для 5-х класів закладів загальної середньої освіти»
o Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ №538 від 07.08.2013 р.)
o Наказу МОН України. 21.03.2018 №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти»
o Наказу МОН України від 20.04.2018 №407 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня»
o Наказу МОН України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»
o Наказу МОН України від 08.10.2019 №1272 «Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О. Я.»
o Наказу МОН України від 19.08.2016 №1009 «Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи»
o Наказу МОН України від 13.04.2011 №329 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти»
o Наказу МОН України від 16.04.2018 №367 «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти
і інших нормативних документів щодо діяльності закладу освіти, спрямованих на реалізацію освітніх потреб особистості та задоволення викликів суспільства.
За Статутом Майданівський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бородянської селищної ради Київської області є комунальним закладом, заснованим у 1973 році.
Головною метою роботи закладу освіти є забезпечення реалізації права учнів на здобуття базової середньої освіти, створення сприятливих умов для збереження і зміцнення здоров'я здобувачів освіти, здатних до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, які мають прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готових до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності, виховання самодостатньої особистості через систему життєвого самоврядування, впровадження сучасних педагогічних освітніх технологій та інноваційних методик.
Базова середня освіта Майданівського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бородянської селищної ради Київської області має два рівні освіти, визначені нормативно-правовою базою України:
початкова освіта тривалістю чотири роки;
базова середня освіта тривалістю п’ять років.
Освітню програму побудовано із врахуванням таких принципів:
o дитиноцентризму і природовідповідності;
o узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
o науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
o наступності і перспективності навчання;
o взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
o логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
o можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
o творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
o адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про повну загальну середню освіту» мовою освітнього процесу в закладі загальної середньої освіти є державна мова.
Зарахування учнів до школи здійснюється на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють.
До закладу для здобуття початкової освіти обов’язково зараховуються (у разі подання батьками відповідної заяви) усі діти, які проживають на території обслуговування закладу освіти (села Майданівка, Вишняки, Язвинка), є рідними братами та/або сестрами дітей, які здобувають освіту у цьому закладі, чи є дітьми працівників цього закладу освіти.
Ліцензований обсяг Майданівського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бородянської селищної ради Київської області складає 192 учні. У 2022/2023 навчальному році в закладі функціонуватимуть 8 класів, в яких будуть навчатися 53 учні: у школі І ступеня – 4 класи (24 учні), у школі ІІ ступеня – 4 класи( 29 учнів).
Режим роботи закладу освіти – одна зміна. Детальний опис режиму роботи закладу освіти та розклад дзвінків у додатку № 4.
Для забезпечення якісних освітніх послуг, наданих здобувачам освіти, додержання моральних, правових, етичних норм поведінки всіма учасниками освітнього процесу, заклад користується Положенням про академічну доброчесність закладу.
На основі освітньої програми закладу освіти, заклад складає та затверджує робочий навчальний план закладу освіти, що конкретизує організацію освітнього процесу.
Робочий навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за
роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової .
Варіативну складову конкретизовано, враховуючи індивідуальні освітні потреби учнів. Повноцінність загальної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових.
ІІ. Організація освітнього процесу
Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів.
Навчальний план для 1-4 класів закладу освіти передбачає реалізацію освітніх галузей Базових навчальних планів Державних стандартів через окремі предмети та інтегровані курси.
Зміст навчальних предметів та інтегрованих курсів, також очікувані результати освітньої діяльності учнів початкової школи окреслено в Базовому навчальному плані початкової освіти для класів з українською мовою навчання.
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4-х класів складає 3500 годин/навчальний рік:
для 1-го класу– 806 годин/навчальний рік, для 2-го класу– 876 годин/навчальний рік, для 3-го класу 875 годин/навчальний рік, для 4-го класу– 876 годин/навчальний рік.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах І ступеня в додатках №1-2.
Навчальні плани для здобувачів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблені на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про
затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти».
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 6-9-х класів закладу освіти складає 4795 годин/навчальний рік:
для 6-го класу– 1155 годин/навчальний рік, для 7-го класу– 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-го класу– 1207,5 годин/навчальний рік, для 9-го класу– 1260 годин/навчальний рік.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах – додаток № 4,5.
ІІІ. Ключові компетентності
Досягнення мети, тим самим призначення школи, забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, визначених Законом України «Про освіту»:
· вільне володіння державною мовою;
· здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;
· математична компетентність;
· компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
· інноваційність;
· екологічна компетентність;
· інформаційно-комунікаційна компетентність;
· навчання впродовж життя;
· громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
· культурна компетентність;
· підприємливість та фінансова грамотність;
· інші компетентності, передбачені Державним стандартом освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням,
уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.
Ключові компетентності та очікувані результати здобувачів освіти 1-4- их класів
1. Вільне володіння державною мовою. У процесі навчання на першому освітньому рівні ця компетентність виявляється передусім через уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко й аргументовано пояснювати факти, а також через любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовияву, готовність уживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
2. Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами. Формування цієї компетентності передбачає, що здобувачі активно використовують рідну мову в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади. Здобувачі зможуть належно розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, розуміти культурний контекст, матимуть навички міжкультурного спілкування;
3. Математична компетентність. Здобувачі виявляють прості математичні залежності в навколишньому світі, моделюють процеси й ситуації, застосовуючи математичні відношення та вимірювання, усвідомлюють роль математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
4. Компетентності в галузі природничих наук, техніки й технологій. Основу формування цієї компетентності в початковій школі становлять допитливість, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи разом з іншими спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ за допомогою спостереження та дослідження;
5. Екологічна компетентність. Здобувачі початкової освіти усвідомлюють основи екологічного природокористування, дотримуються правил природоохоронної поведінки, ощадно використовують природні ресурси, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
6. Інформаційно-комунікаційна компетентність. Здобувачі початкової освіти опановують основи цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатні безпечно та етично використовувати засоби інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
7. Навчання впродовж життя. Здобувачі початкової освіти опановують уміння і навички, необхідні для подальшої навчальної діяльності, організовують власне навчальне довкілля, вчаться здобувати нову інформацію й застосовувати
її для оцінювання навчальних потреб, окреслюють власні навчальні цілі та способи їх досягнення, навчаються працювати самостійно і в групі;
8. Громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей. Здобувачі початкової освіти співпрацюють з іншими здобувачами для досягнення спільної мети, активні в житті класу і школи, поважають права інших, уміють діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних із різними виявами дискримінації, цінують культурне розмаїття різних народів й ідентифікують себе як громадяни України, дбають про власне здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримуються здорового способу життя;
9. Культурна компетентність. У початковій школі ця компетентність формується завдяки залученню здобувачів до різних видів мистецької творчості (образотворче та музичне мистецтво, хореографія, театр тощо), через розкриття і розвиток їхніх природних здібностей, творче вираження свого «Я»;
10. Підприємливість та фінансова грамотність. У початковій школі розвиток цієї групи компетентностей виявляється через ініціативність здобувачів, їхню готовність брати відповідальності за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці. Учні готові втілювати в життя ініційовані ними ідеї, приймати власні рішення;
11. Інноваційність. Здобувачі початкової освіти виявляють відкритість до нових ідей, ініціюють зміни у близькому для них середовищі (клас, школа, громада тощо). Формування знань, умінь, ставлень, що є сутністю компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади.
Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння, як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.
\
Ключові компетентності та очікувані результати здобувачів освіти 6-9-х класів
| № з/п | Ключові компетентності | Компоненти |
| 1 | Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами | Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем |
| 2 | Спілкування іноземними мовами | Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; |
| здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. | ||
| 3 | Математична компетентність | Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації |
| 4 | Основні компетентності у природничих науках і | Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними |
| технологіях | пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу | |
| 5 | Інформаційно- цифрова компетентність | Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів |
| 6 | Уміння вчитися впродовж життя | Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії |
| 7 | Ініціативність і підприємливість | Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; |
| аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі) | ||
| 8 | Соціальна і громадянська компетентності | Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту |
| 9 | Обізнаність і самовираження у сфері культури | Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо- естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних |
| видах мистецтва | ||
| 10 | Екологічна грамотність і здорове життя | Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя |
ІV. Наскрізні лінії та вміння здобувачів освіти 1-9-х класів
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуватимуться відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток»,
«Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.
Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх враховано при формуванні шкільного середовища.
Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем
враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
предмети за вибором; роботу в проектах;
позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
| Наскрізна лінія | Коротка характеристика |
| Екологічна безпека й сталий розвиток | Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. |
| Громадянська відповідальність | Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. |
| Здоров'я і безпека | Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. |
| Підприємливість і фінансова грамотність | Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. |
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Учні вчаться не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
V. Освітні галузі (предмети)
В основу систематизації змісту освіти покладено освітні галузі, що реалізуються через навчальні предмети.
У межах мовно-літературної галузі відповідно до типової навчальної програми з української мови для 1-4 класів закладів загальної середньої освіти у 1 класі вивчатиметься предмет «Українська мова (навчання грамоти)», у 2 класі - інтегрований курс «Українська мова та читання»; у 3 класі – окремі предмети
«Українська мова» та «Літературне читання», у межах галузей «Природнича», «Соціальна і здоров’язбережувальна», «Громадянська й історична», «Технологічна» у 1 - 4 класах вивчатиметься інтегрований курс «Я досліджую світ»; зміст мистецької освітньої галузі у 1-4 класах буде реалізуватися через інтегрований курс «Мистецтво». Години фізичної культури в 1-4 класах не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.
Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.
Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
Мови і літератури
Суспільствознавство
Мистецтво
Математика
Природознавство
Технології
Здоров’я і фізична культура
Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети.
Освітня галузь мови і літератури у навчальних планах реалізується через окремі предмети "Українська мова", "Українська література", "Іноземна мова (англійська)", «Зарубіжна література».
Освітня галузь «Мистецтво» реалізується через інтегрований курс: «Мистецтво»
Для здобувачів освіти 1-4-х класів (освітні галузі, предмети)
| Освітні галузі | Предмети |
| Мовно-літературна | Українська мова (навчання грамоти) (1 клас) |
| Інтегрований курс «Українська мова та читання» (2 клас) | |
| Українська мова (3-4 клас) | |
| Літературне читання (3-4 клас) | |
| Іноземна мова (англійська) | |
| Математична | Математика |
| Природнича, соціальна і здоров′язбережувальна, громадянська й історична | Я досліджую світ |
| Технологічна | Дизайн і технології |
| Інформатична | Інформатика |
| Мистецька | Мистецтво |
| Фізкультурна | Фізична культура |
Для здобувачів освіти 6-9-х класів (освітні галузі, предмети)
| Освітні галузі | Предмети | Класи |
| Мови і літератури | Українська мова | 6-9 |
| Українська література | 6-9 | |
| Іноземна мова (англійська) | 6-9 | |
| Зарубіжна література | 6-9 | |
| Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс) | 6 | |
| Історія України | 7-9 | |
| Всесвітня історія | 7-9 | |
| Основи правознавства | 9 | |
| Мистецтво | Музичне мистецтво | 6-7 |
| Образотворче мистецтво | 6-7 | |
| Мистецтво | 8-9 | |
| Математика | Математика | 6 |
| Алгебра | 7-9 | |
| Геометрія | 7-9 | |
| Природознавство | ||
| Біологія | 6-9 | |
| Географія | 6-9 | |
| Фізика | 7-9 | |
| Хімія | 7-9 | |
| Технології | Трудове навчання | 6-9 |
| Інформатика | 6-9 | |
| Здоров′я і фізична культура | Основи здоров′я | 6-9 |
| Фізична культура | 6-9 |
VІ. Форми організації освітнього процесу
Організація освітнього процесу в Дружнянському закладі загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бородянської селищної ради Київської області здійснюється відповідно до нових форм і методів сучасної освіти. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку. Пошук інновацій зосереджений на проведенні нестандартних уроків.
Типи уроків:
урок формування компетентностей; урок розвитку компетентностей;
урок перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; урок корекції основних компетентностей;
комбінований урок.
Також формами організації освітнього процесу в закладі освіти є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, квести,
інтерактивні уроки, уроки з використанням інтегративних, проектних технологій, технологій розвитку критичного мислення.
Для учнів 5-8 класів проводяться навчальні екскурсії та навчальна практика протягом навчального року. Форми і зміст навчальної практики та екскурсій обрано так, щоб забезпечити вдосконалення набутих учнями практичних умінь і навичок із предметів, формувати інтерес і стійку мотивацію до навчання, створити умови для розвитку інтелектуальних і пізнавальних здібностей, а також внутрішню самореалізацію.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
VІІ. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти
Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:
| Показник діяльності | Форми і методи проведення моніторингу | |||
| 1. Забезпечення | 1.1 Безпека та комфорт для | Огляд території та приміщень | ||
| комфортних і | навчання та праці приміщень і | |||
| безпечних умов навчання та праці | території закладу 1.2 Умови та організація | |||
| Аналіз документів | ||||
| харчування здобувачів освіти | Спостереження | |||
| 1. 3. Умови та організація медичного обслуговування здобувачів освіти 4.Обізнаність здобувачів освіти та працівників закладу з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної | ||||
| Аналіз документів Спостереження | ||||
| Аналіз документів Перевірка знань | ||||
| безпеки, правилами | ||||
| поведінки в умовах надзвичайних | ||||
| ситуацій і дотримання їх | ||||
| 2. Організація освітнього процесу | 2.1 Створення розвитку самоврядування | умов для громадського | Опитування учасників освітнього процесу | |
| 2.2 Врахування вікових особливостей здобувачів освіти та відповідність їх освітнім потребам при складанні режиму роботи та розкладу занять | Аналіз документів | |||
| 3. Управлінська діяльність | 3.1 Відстеження результативності річного планування | Аналіз документів |
| 3.2 Впровадження політики академічної доброчесності | Спостереження за освітнім процесом. Анкетування учнів та батьків | |
| 3.3 Оприлюднення інформації про діяльність закладу на відкритих загальнодоступних ресурсах | Аналіз функціонування сайту (змістове та інформаційне наповнення) | |
| 4. Кадрове забезпечення | 4.1.Атестація працівників 4.2.Підвищення кваліфікації | Спостереження за освітнім процесом, аналіз документів, анкетування учнів та батьків Аналіз документів вчителя, МО |
| 4.3 Кількісно-якісний склад педагогічних працівників | Аналіз статистичних даних | |
| 4.4 Залучення кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми | Аналіз статистичних даних | |
| 5. Педагогічна діяльність педагогічних працівників | 5.1 Планування діяльності, аналіз її результативності | Аналіз документів |
| 5.2 Створення та/або використання освітніх ресурсів (електронних презентацій, відеоматеріалів, методичних розробок, веб- сайтів, блогів тощо) | Спостереження за освітнім процесом Опитування учасників освітнього процесу | |
| 5.3 Використання ІКТ в освітньому процесі | Спостереження за освітнім процесом | |
| 6. Науково- методична робота | 6.1 Здійснення інноваційної діяльності, участь у освітніх проектах | Аналіз документів Аналіз статистичних даних |
| 6.2 Практика педагогічного наставництва, взаємонавчання | Аналіз документів Опитування (анкетування) малодосвідчених працівників | |
| 7. Створення освітнього середовище, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації | 7.1 Планування та реалізація діяльності щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу в закладі | Аналіз документів класних керівників, практичного психолога |
| 7.2 Протидія булінгу, іншому насильству, дотримання порядку реагування на їх прояви | Анкетування учасників освітнього процесу |
| 8. Моніторинг досягнення учнями результатів навчання | 8.1 Якість та успішність навчальних досягнень учнів1-4 класів: - української мови (1-4 класи) Учнів 6-9 класів: - математика - біологія - мистецтво | Спостереження за освітнім процесом Аналіз документів Контрольні роботи |
| 8.2 Якість підготовки учнів до ДПА | Спостереження за освітнім процесом Аналіз документів | |
| 9. Система оцінювання здобувачів освіти | 9.1 Отримання здобувачами освіти від педагогічних працівників інформації про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень результатів навчання | Спостереження за освітнім процесом Аналіз документів Опитування здобувачів освіти та їх законних представників Аналіз документів |
| 9.2 Об’єктивне оцінювання | Спостереження за освітнім процесом | |
| 9.3 Аналіз результатів навчання здобувачів освіти | Аналіз документів Статистичний аналіз даних | |
| 9.4 Впровадження системи формувального оцінювання учнів 1-4 класів | Спостереження за освітнім процесом Аналіз документів |
Кадрове забезпечення освітньої діяльності;
У закладі загальної середньої освіти працює 10 педагогічних працівників (додаток 5), з них:
учитель вищої категорії – 1; учитель І категорії – 5; учитель ІІ категорії -4.
Мають звання:
старший учитель – 4.
Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності
До послуг учнів 9 класних кімнат, з яких: 4 кабінети початкових класів, кабінеті інформатики, української мови, зарубіжної літератури, біології, хімії, та фізики, (комбінований), історії та географії (комбінований), спортивний зал, бібліотека, їдальня.
Якість проведення навчальних занять
Методична робота: підвищення наукового та фахового рівня педагогів, їх підготовка до засвоєння змісту нових програм і технологій їх реалізації, постійне ознайомлення з досягненнями психолого-педагогічних дисциплін і методик викладання, вивчення і впровадження в шкільну практику передового педагогічного досвіду.
Виховна робота: рівень вихованості учнів, профілактична робота з учнями девіантної поведінки, якість роботи класних керівників, участь батьків у виховному процесі, результативність проведення загально шкільних заходів, спортивно-масова робота, організація патріотичного, морального та естетичного виховання.
Освітня діяльність: медичне, матеріально-технічне, навчально-методичне, інформаційне, психологічне забезпечення, техніка безпеки, охорона праці.
Показники контролю за медичним елементом: медико-педагогічний контроль, санітарно-гігієнічний режим; здоров’я і фізичний розвиток учнів; лікувально-профілактичні заходи; режим і якість харчування.
Показники контролю за інформаційним елементом: керівні і нормативні документи про освіту; інформаційні технології; аналітичні документи.
Моніторинг якості знань, умінь і навичок здобувачів освіти
Рівень знань, умінь і навичок учнів є головним критерієм в оцінці роботи вчителя. Моніторинг якості знань, умінь і навичок здобувачів освіти передбачає такі завдання:
1. виявлення фактичного рівня знань, умінь і навичок учнів та відповідність їх програмним вимогам;
2. з'ясування причин низької успішності учнів класу або окремих учнів;
3. вивчення системи роботи вчителя з відстаючими учнями з метою попередження недоліків та ліквідації прогалин у знаннях, а також системи роботи з обдарованими учнями;
4. надання методичної допомоги вчителеві щодо підвищення якості знань, умінь і навичок учнів, удосконалення форм і методів роботи з невстигаючими, а також з творчо обдарованими учнями.
Основними методами моніторингу є спостереження уроків, усне опитування учнів за раніше складеними питаннями, опитування учнів у кінці уроку (5-7 хв.), короткочасні письмові роботи, письмові контрольні роботи після вивчення теми, в кінці семестру, навчального року.
До складання текстів контрольних робіт залучаються керівники шкільних методичних об’єднань.
Директор або заступник директора з навчально-виховної роботи перевіряють об'єктивність оцінки знань, умінь і навичок здобувачів освіти, відповідність її нормативним вимогам щодо оцінювання, наявності достатньої кількості оцінок для виставлення тематичної оцінки та за семестр.
Результати моніторингу якості знань, умінь і навичок здобувачів освіти обговорюються на засіданні педагогічної ради школи, методичних об’єднань, оформляються наказом по школі.
VІІІ. Перелік навчальних програм
Перелік навчальних програм для 1-4-х класів
| № п/п | Назва навчальної програми |
| 1 | Типова освітня програма для 1-2 класів (автор Савченко), (затверджена наказом МОН України від 08.10.2019 № 1272) |
| Типова освітня програма для 3-4 класів (автор Савченко), (затверджена наказом МОН України від 08.10.2019 № 1273) |
Перелік навчальних програм для 6-9 класів
(затверджені наказами МОН України
від 07.06.2017 № 804)
| № п/п | Назва навчальної програми |
| 1 | Українська мова |
| 2 | Українська література |
| 3. | Математика |
| 4 | Алгебра |
| 5 | Геометрія |
| 6 | Біологія |
| 7 | Всесвітня історія |
| 8 | Історія України |
| 9 | Основи правознавства |
| 10 | Географія |
| 11 | Інформатика |
| 12 | Основи здоров’я |
| 13 | Природознавство |
| 14 | Трудове навчання |
| 15 | Фізика |
| 16 | Фізична культура |
| 17 | Хімія |
| 18 | Зарубіжна література |
| 19 | Образотворче мистецтво |
| 20 | Музичне мистецтво |
| 21 | Мистецтво |
| 22 | Англійська мова |
IX. Додатки
Додаток 1
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
З УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ НАВЧАННЯ
(складено відповідно до Типової освітньої
програми під керівництвом О.Я. Савченко, затвердженої наказом
МОН України від 21.03.2018 № 268 )
| Назва освітньої галузі | Навчальний предмет | |||||||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | Разом | ||||||||||||||
| Інваріантний складник | ||||||||||||||||||
| Мовно-літературна | Українська мова | 7 | 7 | 3,5 | 3,5 | 21 | ||||||||||||
| Літературне читання | 3,5 | 3,5 | 7 | |||||||||||||||
| Іншомовна | Англійська мова | 2 | 3 | 3 | 3 | 11 | ||||||||||||
| Математична | Математика | 4 | 4 | 5 | 5 | 18 | ||||||||||||
| Природнича, громадянська й історична, cоціальна, здоров’язбережувальна | Я досліджую світ | 4 | 3 | 3 | 3 | 13 | ||||||||||||
| Технологічна галузь | Дизайн та технології | 1 | 1 | 1 | 3 | |||||||||||||
| Інформатика | - | 1 | 1 | 1 | 3 | |||||||||||||
| Мистецька | Мистецтво | 2 | 2 | 2 | 2 | 8 | ||||||||||||
| Фізкультурна | Фізична культура | 3 | 3 | 3 | 3 | 12 | ||||||||||||
| Разом | 19+3 | 21+3 | 22+3 | 22+3 | 96 | |||||||||||||
| Варіативний складник | ||||||||||||||||||
| Гранично допустиме тижневе навантаження учня | 20 | 21 | 23 | 23 | ||||||||||||||
| Усього (без урахування поділу класів на групи) | 19+3 | 21+3 | 22+3 | 22+3 | 96 | |||||||||||||
Додаток 2
Навчальний план основної школи
з українською мовою навчання
(складено відповідно до Типової навчальної програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 №405, додаток 1
| Освітні галузі | Навчальні предмети | Кількість годин на тиждень у класі | |||
| Інваріантна складова | 6 | 7 | 8 | 9 | |
| Мови і літератури | Українська мова | 3,5 | 2,5 | 2 | 2+1 |
| Українська література | 2 | 2 | 2 | 2 | |
| Англійська мова | 3 | 3 | 3 | 3 | |
| Зарубіжна література | 2 | 2 | 2 | 2 | |
| Суспільство знавство | Історія України | 1 | 1 | 1,5 | 1,5 |
| Всесвітня історія | 1 | 1 | 1 | 1 | |
| Основи правознавства | - | - | - | 1 | |
| Мистецтво | Музичне мистецтво | 1 | 1 | - | - |
| Образотворче мистецтво | 1 | 1 | - | - | |
| Мистецтво | - | - | 1 | 1 | |
| Математика | Математика | 4 | - | - | |
| Алгебра | - | 2 | 2 | 2 | |
| Геометрія | - | 2 | 2 | 2 | |
| Природо знавство | Природознавство | - | - | - | |
| Біологія | 2 | 2 | 2 | 2 | |
| Географія | 2 | 2 | 2 | 1,5 | |
| Фізика | - | 2 | 2 | 3 | |
| Хімія | - | 1,5 | 2 | 2 | |
| Технології | Трудове навчання | 2 | 1 | 1 | 1 |
| Інформатика | 1 | 1 | 2 | 2 | |
| Здоров’я і фізична культура | Основи здоров’я | 1 | 1 | 1 | 1 |
| Фізична культура | 3 | 3 | 3 | 3 | |
| Разом | 26,5+3 | 28+3 | 28,5+3 | 30+3 | |
| Варіативна складова | |||||
| Гранично допустиме навчальне навантаження | 31 | 32 | 33 | 33 | |
| Всього( без урахування поділу класів на групи) | 29,5 | 31 | 31,5 | 33 | |
Додаток 3
Програмове забезпечення курсів за вибором та факультативів
| Назва | Вчитель | Клас | |
Додаток 4
Режим роботи
Майданівського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бородянської селищної ради Київської області
Навчальний тиждень – п’ять днів.
Заняття проводяться в одну зміну.
Тривалість уроків становить:
у 1-х класах – 35 хвилин,
у 2-4-х класах – 40 хвилин,
у 6-9-х класах – 45 хвилин.
Додаток 5
Інформація
про педагогічних працівників закладу освіти
| Прізвище, ім’я, по батькові вчителя | |||||
| Спеціальність за дипломом | Педстаж | Категорія, звання | Посада | ||
| Верес Раїса Василівна | Початкове навчання Біологія | 37 | перша | вчитель початкових класів | |
| Содоль Юлія Олегівна | Початкове навчання | 6 | ІІ | вчитель початкових класів муз. мистецтво | |
| Карпенко Ірина Миколаївна | Початкове навчання | 15 | ІІ | вчитель початкових класів, вчитель муз.мистецтва | |
| 4 | Ковтун Любов Андріївна | Історія | 52 | І | Заступник директора з НВР вчитель історії, правознавства |
| 5 | Герик Галина Миколаївна | Українська мова та література, Зарубіжна література | 34 | Вища старший вчитель | Директор, вчитель української мови та літератури |
| 6 | Кочанова Ганна Миколаївна | Англійська мова | 3 | ІІ | вчитель англійської мови |
| 7 | Литвиненко Андрій Олександрович | Фізична культура | 12 | ІІ | вчитель фізичної культури (за сумісництвом) |
| 8. | Дворська Тетяна Василівна | Біологія Хімія | 14 | І | Вчитель біології, основ здоров’я |
| 9. | Циганенко Сергій Валерійович | Географія | 7 | спеціаліст | Вчитель географії (за сумісництвом) |
| 10. | Чернишенко Валентина василівна | Математика | 35 | І | Вчитель математики |
| 11. | Приліпко Лідія Адамівна | Російська мова та література | 40 | І | Вчитель зарубіжної літератури |
| 12. | Климчук Наталія Дмитрівна | Трудове навчання, креслення | 33 | ІІ | Трудове навчання |
Назад
Догори